Підстави арешту:
Відповідно до п.94.2. ст.94 Податкового кодексу України (надалі по тексту – ПКУ) арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

• платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі (відповідно до п.88.1 ст.88 ПКУ майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, причому така передача не потребує будь-якого письмово оформлення, тобто, якщо у платника податків будь-яка заборгованість перед бюджетом, то майно такого платника передається в податкову заставу і якщо платник податків вирішив його продати (подарити, тощо), то це є поводом для арешту);
• фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
• платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб фіскальної служби;
• відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності касового апарату, зареєстрованого у встановленому законодавством порядку;
• відсутня реєстрація особи як платника податків у фіскальній службі, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
• платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
• платник податків не допускає податкового керуючого до складення акту опису майна, яке передається в податкову заставу.
• платник податків відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів.
Цей перелік є вичерпним, тому, якщо платник податків не здійснював вищезазначені дії, то фіскальна служба не матиме законного права накладати арешт на майно.

Можливі об’єкти арешту:
• будь-яке майно платника податків, крім того майна, що не підлягає арешту* та
• кошти на банківських рахунках платника податків.

Види арешту:
• Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном.
• Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, що полягає в обов’язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідної фіскальної служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.

Щодо застосування адміністративного арешту грошових коштів на банківському рахунку платника податків.

Відповідно до п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПКУ арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення фіскальної служби до суду. Відповідно ст.1074 Цивільного кодексу України, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється винятково на підставі судового рішення після звернення органу фіскальної служби до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Припинення адміністративного арешту майна платника податків.
Відповідно до п. 94.19 ст. 94 ПКУ встановлюється наступний перелік підстав:
• відсутністю протягом 96 годин з моменту накладення арешту рішення суду про визнання арешту обґрунтованим;
• погашенням податкового боргу платника податків;
• усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту;
• ліквідацією платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;
• наданням відповідному контролюючому органу третьою особою належних доказів про належність арештованого майна до об’єктів права власності цієї третьої особи;
• скасуванням судом або контролюючим органом рішення керівника контролюючого органу про арешт;
• прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту;
• пред’явленням платником податків дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, а також документа, що підтверджує реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій, здійснену в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
• фактичним проведенням платником податків інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Як уберегти себе від можливого арешту.
1. Звичайна порада від юриста – це не порушувати закон та хоча б один раз на місяць відслідковувати стан оплати податків та подачі звітності у особистому кабінеті платника податків. Адже фізична особа-підприємець, відповідно до положень ч.1 ст.52 Цивільного кодексу України, відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення*.

2. Можливо, перед початком здійснення підприємницької діяльності, звільнити себе від коштовних активів, подарувавши їх своїм неповнолітнім дітям, дружині чи батькам (залежить від того, з ким у вас найкращі стосунки).

3. «Дружити» з своїм банківським менеджером, зазвичай, банку потрібно декілька годин, щоб юристи банку дали згоду на застосування рішення суду щодо арешту рахунків клієнта. Якщо випадково, підприємець саме в період вирішення банкірами питання щодо арешту коштів вирішить зняти всі грошові кошти з рахунку, то це буде випадковою вдачею для такого підприємця.

4. Мати гарного бухгалтера та юриста, поради яких, зможуть вберегти вас від негативних наслідків описаних у цій статті. Щомісячна оплата послуг цих спеціалістів буде коштувати дешевше, ніж оплата послуг звільнення майна з-під арешту.

Якщо такий арешт все ж таки стався, то звернутися до кваліфікованого адвоката за допомогою.

* Майно, що не підлягає арешту:

Відповідно ч. 7 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (20 * 3 723 грн = 74 460 грн.), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється.

Статтею 55 Закону України «Про виконавче провадження» визначений перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами.

1. Предмети щоденного побутового особистого вжитку: посуд, постільна білизна, засоби гігієни, речі індивідуального користування: одяг, взуття, всі дитячі речі.
2. Лікарські засоби, окуляри та інші вироби медичного призначення.
3. Меблі — по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім’ю.
4. Один холодильник на сім’ю.
5. Один телевізор, персональний комп’ютер на сім’ю, один мобільний телефон — на кожну особу.
6. Запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, – з розрахунку на три місяці або гроші, необхідні для придбання запасів питної води та продуктів харчування для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, – з розрахунку трикратного розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день звернення стягнення, на кожну особу.
7. Майно, необхідне для відправлення релігійних культів та ритуальних обрядів боржником.
8. Паливо, необхідне боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, для приготування щоденної їжі та опалення (протягом опалювального сезону) житлового приміщення.
9. Використовувані для цілей, не пов’язаних із провадженням підприємницької діяльності, племінна, молочна і робоча худоба (по одній одиниці), кролики (дві пари), птиця (п’ять штук), корми, необхідні для їхнього утримання до вигону на пасовища. Насіння, необхідне для чергового посіву, та незібраний урожай — в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством (крім земельних ділянок, на які накладено стягнення).
10. Сільськогосподарський інвентар – в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством.
11. Технічні та інші засоби реабілітації, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності людей з інвалідністю та інших категорій осіб, автомобіль, яким відповідно до закону за медичними показаннями забезпечена людина з інвалідністю безоплатно або на пільгових умовах.
12. Призи, державні нагороди, почесні та пам’ятні знаки, якими нагороджений боржник.

Статтею 73 Закону України «Про виконавче провадження» визначений перелік коштів, на які не може бути звернено стягнення:

5) допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
6) одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини;
7) допомогу при усиновленні дитини;
9) допомогу на дітей одиноким матерям;
11) допомогу на лікування;
12) допомогу на поховання;
13) щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення.